Що писали на ТСН 25.05.22 року з приводу української солі?
З полиць зникла звичайна українська кам’яна сіль, але у продажу є сіль польська, турецька, румунська, єгипецька, якої найбільше, тож "соляного бунту"
в Україні не має бути, для приготування страв сіль є.
Ажіотаж на кам’яну сіль виник через зупинку монополіста з видобутку солі - Держпідприємства «Артемсіль»
Комбінат, який її виробляє, розташований поряд із містом Соледар неподалік від Бахмута на Донеччині, де пройшли запеклі бої. "ТСН" писали:
«Підприємство не працює. Частково зруйновна адміністративна будівля. По копальнях були потрапляння. Люди евакуйовуються з міста».
Коли підприємство зможе відновити роботу, невідомо. Запинилося ще в квітні 2022, бо стало неможливо вивозити залізницею готову продукцію з Соледара.
«Все що можливо було зі складів - відправили по торгівельних мережах», - повідомили на «Артемсолі».
"Артемсіль" - найбільше підприємство солевидобутку у Європі. Торік виготовили 2 мільйони тонн солі. На 90% забезпечили український ринок та експортували в 20 країн світу.
Серед постійних клієнтів - Угорщина, Польща, Грузія, Молдова, Азербайджан, Румунія. Тож зупинку ДП «Артемсіль» відчують на собі й споживачі за кордоном.
Зараз "Артемсіль" в окупації.
Крім кам’яної солі, в Україні виробляється виварювальна сіль з сольових розчинів Дрогобицького родовища. Нині Дрогобицька солеварня,
яка ще два роки тому була змушена призупиняти виробництво через надлишок продукції - подвоїла виробництво.
«Виробляли 30-31 тонну. Тиждень тому добавили виробництво і будемо до 54-55 тонн на місяць виробляти. Це дуже мало, це є дві фури.
А люди хочуть одразу брати фуру, дві» - каже заступник директора ДП «Солевиварювальний дрогобицький завод» Ігор Нащочич.
Задовольнити попит українців тут не проти, але не мають виробничих потужностей, процес видобутку дуже специфічний.
«У нас сіль специфічна, ми сіль виварюємо на дровах. Тече така річечка солена і ми з цієї річечки соленої беремо воду і тоді варимо на дровах.
Складний процес, енергозатратний і більше ми не можемо», - переконують на заводі. Великі виробничі потужності солевидобутку залишилися у окупованому Криму.
Херсонщина, де з давніх-давен добували морську сіль, теж тимчасово окупована, там у нас два державні підприємства.
Cолезавод поблизу села Геройське Голопристанського району, там сіль вирощують з води Чорного моря. А за 300 кілометрів від нього - Генічеський солепром,
там сіль росте у водах озера Сиваш.
Тож поки, українське виробництво стало на вимушену паузу на полицях почала з’являтимуся сіль імпортна - румунська, турецька та польська.
Водночас експерт Микола Пугачов з Інституту аграрної економіки зазначають, що імпортована сіль може мати домішки і буде специфічною, тож і буде дорожчою.
Але він переконує, що на смакові якості вона не впливає, як і на властивості солі, тож якщо її використовувати під час консервації, вона також згодиться.
А ось кухар Євген Клопотенко, який намагається запровадити в Україні шкільне харчування з мінімальним вмістом солі, зникненню солі з полиць радіє.
Адже, каже, це гарний привід українцям привчати організм до меншої кількості солі, бо це консервант, який некорисний.
Не позначиться це і на консервації, бо кухонну сіль можна замінити на оцет чи цукор, які також є консервантом і це не зіпсують, наприклад, огірки.
©tsn.ua/exclusive/kupiti-sil-v-ukrayini-stalo-problematichno-vlasnih-virobnictv-vzhe-ne-vistachaye-a-importovana-z-domishkami-2070694.html
Оксана Радіонова
Нагадуємо нашім покупцям, що сіль Аралтуз - це саме та сіль для консервацій, яку ви шукаєте!